ВОРОЖНЕ́ЧА, і, жін. Відносини й дії між ким-небудь, пройняті ненавистю, недоброзичливістю. Така спірка, така ворожнеча ніколи між ними не втихає, щодня вони за що-небудь та й погризуться (Панас Мирний, IV, 1955, 21); Так, так, зникнуть злидні і зло. Зникне націй ворожнеча (Павло Тичина, I, 1957, 143).
ВОРОЖНЕЧА
Тлумачення слова