ВОРОЖЕ. Присл. до ворожий 1. Індіанка мовчить, вороже дивиться на Дженні (Леся Українка, III, 1952, 54); Колишні наймити, бідняки вороже ставилися до нього, до хаджі,.. рід якого.. тримав у своєму кулаці аули (Олесь Донченко, I, 1956, 118).
ВОРОЖЕ
Тлумачення слова