ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до вороний. Із діброви Козак виїжджає,.. Під ним коник вороненький Насилу ступає (Тарас Шевченко, I, 1951, 7); Здалека доноситься пісня: .. Ой, коню вороненький, Товаришу мій вірненький (Панас Мирний, V, 1955, 111);
// у знач. ім. вороненький, кого, чол. Вороний кінь.
ВОРОНЕНЬКИЙ
Тлумачення слова