ВО́РОХ, у, чол., рідко. Те саме, що купа. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); Вносить [Зіна] з спальні ворох різних суконь (Іван Кочерга, II, 1956, 241).
ВОРОХ
Тлумачення слова