ВОРКОТУ́ХА, и, жін. Жіночий рід до воркотун. Знаю, що була стара, Скупа, і зла, і воркотуха (Іван Котляревський, I, 1952, 180); [Катерина:] Ох, моя пані кохана! попалась би ти другому чоловікові. [Галя:] Годі тобі, стара воркотухо! (Олекса Стороженко, I, 1957, 290).
ВОРКОТУХА
Тлумачення слова