ВОРКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до воркотати 4. — Я так і знав, — воркнув жандарм. — Ну, війте, на вас лежить відповідь за них (Іван Франко, II, 1950, 32); Вона здвигнула плечима та воркнула, немов до себе (Ольга Кобилянська, I, 1956, 439).
ВОРКНУТИ
Тлумачення слова