ВОРІ́ТЦЯ, тець, мн. Зменш.-пестл. до ворота 1. Хиляться ворітця — упали (Павло Чубинський, V, 1874, 170); Вона пропустила нас у ворітця і присунула їх за нами, накинувши липовий зашморг на стояна (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 422).
ВОРІТЦЯ
Тлумачення слова