ВО́ЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до віл. Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (Народна лірика, 1956, 198); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182).
ВОЛИК
Тлумачення слова
ВО́ЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до віл. Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (Народна лірика, 1956, 198); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182).