ВОЛОСАТИЙ

ВОЛОСА́ТИЙ, а, е. Покритий волоссям. На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 568);
//  Який густо заріс волоссям. Бугров.. наставив проти вогню широкі волосаті груди, що розривалися з кашлю (Іван Микитенко, II, 1957, 276);
//  Який має довге волосся на голові. Вчився я в школі.. Вчили попівна-вчителька та волосатий піп (Олесь Донченко, I, 1956, 483).