ВОЛОПА́С, а, чол. Той, хто пасе воли. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (Максим Рильський, Сад.., 1955, 80).
ВОЛОПАС
Тлумачення слова