ВОЛОКО́НЦЕ, я, сер. Зменш. до волокно 1. — Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце (Павло Чубинський, V, 1874, 109); Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 179); * Образно. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце (Леся Українка, III, 1952, 207).
ВОЛОКОНЦЕ
Тлумачення слова