ВОЛОГА, и, жін. Рідина, яка міститься в чому-небудь. Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, ..затримали вологу, підготували насіння (Юрій Яновський, II, 1954, 128); Я уявляю собі, як жовте, ніжне коріння оживає, починає пити вологу й жене сік угору (Олесь Донченко, V, 1957, 213);
// Про сльози. Очі [Храпкова] туманом, вологою бралися (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 391); Зрадлива волога у куточках очей не дала всього вимовити (Олесь Донченко, I, 1956, 425);
// Випари, вогкість. Повітря насичене вологою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 150); Де волога, там найчастіше бувають слимаки (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11).
ВОЛОГА
Тлумачення слова