ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ, льця, чол., рідко. Те саме, що власник 1; володар (у 1 знач.), господар. І мала [скрипка] собі володільців багато, Аж поки той час не настав, Що взяв її юнак у руки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 345);
// Той, хто має що-небудь у своєму розпорядженні. Усе мистецтво політика в тому й полягає, щоб знайти і міцно-міцно вчепитися за таку саме ланочку, .. яка найбільше гарантує володільцеві ланочки володіння всім ланцюгом (Ленін, 5, 1948, 452).
ВОЛОДІЛЕЦЬ
Тлумачення слова