ВОЛЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить волю, прагне до волі, незалежності. Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (Максим Рильський, Троянди.., 1957, 62); Волелюбний український народ піднявся, як один, на бій з фашизмом (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 125).
ВОЛЕЛЮБНИЙ
Тлумачення слова