ВОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., з ким і без додатка, розм. Те саме, що воювати. Латин старий був не рубака І воюватись не любив (Іван Котляревський, I, 1952, 184); У Раїси раптом стиснуло серце — і вона міцно стулила вуста. Ну, що ж, їй не першинка: коли доведеться, буде воюватись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); — І мої, і твої старі показились на ярмарку.. Не буду ж воюватися з ними (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 549);
// безос. Ваго Гуліашвілі мав щасливу вдачу людей, які швидко забувають страждання, і тому воювалося йому легше, ніж іншим (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 80).
ВОЮВАТИСЯ
Тлумачення слова