ВОЙОВНИ́ЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до войовник. Камилла.. войовниця, І знахурка, і чарівниця (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Його [Зевса] улюблена дочка Афіна змальована в «Іліаді» і «Одіссеї» як грізна войовниця (Історія стародавнього світу, 1957, 77).
ВОЙОВНИЦЯ
Тлумачення слова