ВОЙОВНИ́ЧІСТЬ, чості, жін. Властивість за значенням войовничий. Вони [кочовики-скотарі], як розповідають греки, відзначалися великою войовничістю й хоробрістю (Історія СРСР, I, 1956, 13); Але войовничість Насті одразу збили жінки бідняків (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 137).
ВОЙОВНИЧІСТЬ
Тлумачення слова