ВОГНЕПОКЛО́ННИК, а, чол., рел. Людина, що поклоняється вогню як божеству. Була це звичайна нафта, здобута у Закавказзі і відома з давніх-давен перським вогнепоклонникам (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 71).
ВОГНЕПОКЛОННИК
Тлумачення слова
ВОГНЕПОКЛО́ННИК, а, чол., рел. Людина, що поклоняється вогню як божеству. Була це звичайна нафта, здобута у Закавказзі і відома з давніх-давен перським вогнепоклонникам (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 71).