ВОГНЕДИ́ШНИЙ, а, е. Який викидає вогонь, гарячу лаву. Невипадково вулкани називаються вогнедишними горами (Фізична географія, 5, 1956, 101); Танки прорвалися і чорними вогнедишними вежами посунули до невеличкого біленького міста — тактичної глибини оборони (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 567).
ВОГНЕДИШНИЙ
Тлумачення слова