ВОГКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи вогкий; мокруватий. — Колосся вогкувате, от і не вимолочується (Олесь Донченко, V, 1957, 139); З мене цілком вистачало моєї вогкуватої комірчини (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 278).
ВОГКУВАТИЙ
Тлумачення слова
ВОГКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи вогкий; мокруватий. — Колосся вогкувате, от і не вимолочується (Олесь Донченко, V, 1957, 139); З мене цілком вистачало моєї вогкуватої комірчини (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 278).