ВОГКУВАТО, присудк. сл. Про наявність незначної вогкості. Ще було вогкувато від туману (Юрій Яновський, I, 1958, 212); Внизу, в бліндажі, було вогкувато і темно (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 123).
ВОГКУВАТО
Тлумачення слова
ВОГКУВАТО, присудк. сл. Про наявність незначної вогкості. Ще було вогкувато від туману (Юрій Яновський, I, 1958, 212); Внизу, в бліндажі, було вогкувато і темно (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 123).