ВОДОЗАБІ́Р, бору, чол., рідко.
1. Забирання води з річки або водоймища в зрошувальні, судноплавні канали тощо. Державний комітет по зрошуваному землеробству і водному господарству УРСР схвалив систему водозабору і спускання відпрацьованих вод у річку Рось (Радянська Україна, 9.VI 1965, 4).
2. Те саме, що водозабірник. До основних споруд належать греблі, водоскиди, водозабори, канали і споруди на них (Довідник сільського будівельника, 1956, 7).