ВОДОСТІ́К, току, чол. Пристрій для стікання води (водовідвідний жолоб, труба тощо). Система підґрунтового зрошення складається з.. лотків, окремих фільтрів, оглядових колодязів та водостоку, який відводить зайву воду (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 57);
// Спадисте місце на поверхні землі для стікання води; рів, канава. З вимоканням [рослин] треба боротись шляхом поліпшення структури ґрунту, утворенням канав і водостоків, що запобігатиме застоюванню води у знижених місцях рельєфу (Колгоспник України, 8, 1957, 20).
ВОДОСТІК
Тлумачення слова