ВОДОКА́ЧКА, и, жін. Споруда з насосами для подавання води у водогін, паровози тощо. Машиніст бронепоїзда «КІМ» брав коло водокачки воду (Юрій Яновський, I, 1958, 112); Потужна водокачка посилала воду з Дніпра на десятки гектарів (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 258).
ВОДОКАЧКА
Тлумачення слова