ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водевіль. Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії [«В степах України»] (Українська радянська драматургія за сорок років., 1957, 58);
// Власт. водевілю. Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 117).
ВОДЕВІЛЬНИЙ
Тлумачення слова