ВНИЗ (УНИЗ), присл.
1. У напрямі до низу. Перескакуючи з каменя на камінь і хапаючись за кущі, ми зійшли вниз (Степан Васильченко, I, 1959, 140); Шубка в Лени тепла, біла, шапка з вушками униз (Павло Тичина, II, 1957, 322).
2. У напрямі до гирла річки. Прудка течія крутнула ним [плотом] і понесла вниз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Вниз по Дніпру рушив довгий караван плотів (Яків Баш, Вибр., 1948, 3).