ВНІЧИЮ́ (УНІЧИЮ́), присл. Без виграшу або програшу для тієї та другої сторони (про всілякі ігри, змагання). Незважаючи на активний наступ горьківського центрального нападаючого, він [воротар] не пропустив у ворота киян жодного гола, зустріч закінчилась внічию — 0:0 (Літературна газета, 16.XII 1960, 2); Вправи з штиковим боєм продовжувались.. Бій, хоч і затягався на все довший і довший час, кінчався перемогою Цимбала. Тільки на одинадцятий день двобій вперше закінчився внічию (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 64).
ВНІЧИЮ
Тлумачення слова