ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до влучний. Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Олександр Довженко, I, 1958, 294); Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Радянське літературознавство, 3, 1957, 43).
ВЛУЧНІСТЬ
Тлумачення слова