ВЛАСТЕН, тна, тне.
1. над ким — чим. Мати право, волю. [Свічка:] Осліп чудовий майстер, Що свічки був не властен засвітить! (Іван Кочерга, I, 1956, 456).
2. з інфін. Мати силу, змогу. Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 11).