ВЛАСНИЦЬКИЙ

ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. власникові (в 2 знач.). Власницька психологія;
//  Пов’язаний з приватною власністю. Прогресивні сили радянського суспільства драматург [О. Корнійчук] показує завжди в їх переможній боротьбі проти.. того, що залишилось у свідомості людей від капіталістичного, власницького ладу (Історія української літератури, II, 1956, 555); «97» [п’єса М. Куліша] — це конкретна, високохудожня розповідь про смертельну боротьбу двох непримиренних світів — старого власницького і нового колективістського (Мистецтво, 1, 1963, 16).