ВЛАДИ́ЧИЦЯ, і, жін., ц.-с.
1. Жіночий рід до владика 1.
2. церк. Епітет богородиці. [Голоси:] Даруй, владичице святая! (Панас Мирний, V, 1955, 75).
ВЛАДИ́ЧИЦЯ, і, жін., ц.-с.
1. Жіночий рід до владика 1.
2. церк. Епітет богородиці. [Голоси:] Даруй, владичице святая! (Панас Мирний, V, 1955, 75).