ВЛАДНО. Присл. до владний. Щось наказував [Мемет] різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394); * Образно. Весна крокувала владно, непереможно (Олесь Донченко, II, 1956, 110).
ВЛАДНО
Тлумачення слова