ВЛА́ДА́РКА, и, жін., уроч. Жіночий рід до владар. Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Микола Бажан, Роки, 1957, 273); * Образно. Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Леся Українка, I, 1951, 41).
ВЛАДАРКА
Тлумачення слова