ВЛАДАРЮВА́ННЯ, я, сер., уроч. Дія за значенням владарювати. Мрія [донни] Анни про волю — це деспотична мрія про особисту волю для владарювання над іншими (Історія української літератури, I, 1954, 667); Це було непевне, неспокійне владарювання. Століття за століттям Візантія вела жорстокі війни не десь, а в своїй же імперії (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 144).
ВЛАДАРЮВАННЯ
Тлумачення слова