ВКОЛО, присл. і прийм., рідко. Те саме, що навколо. А вколо нікуди ні села, ні двора не видать (Іван Франко, XIII, 1954, 404); Годі! Розвіяні вколо Мрії мої сумовиті… (Павло Грабовський, I, 1959, 368); При місяці білів холодний попілець, чорніло вколо нього пожарище (Леся Українка, I, 1951, 282); Ми любимо забутих предків тіні Та вколо нас — нащадки молоді (Максим Рильський, Зграя.., 1960, 27).
ВКОЛО
Тлумачення слова