ВІЗИТА́ЦІЯ, ї, жін.
1. заст. Візит. — Мені приємна ваша візитація, пане, — промовив Аракчеєв таким голосом, ніби комерції радник справді його ощасливив відвідуванням (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 239); Свою обіцянку щодо візитації доктор Драгомирецький виконав точно: зразу після нічного чергування він був уже знову на Виноградній (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 366).
2. спец. Перевірка документів і вантажу підозрілого чужого судна.