ВІЗНИКУВАТИ, ую, уєш, недок. Бути візником, займатися візницьким промислом. Батько Ліди Шепель замолоду візникував (Олесь Донченко, V, 1957, 312); Огей посміхається і бурчить: — Ви давно візникуєте? (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 300).
ВІЗНИКУВАТИ
Тлумачення слова