ВІЗЕРУ́НКОВИЙ, а, е. Оздоблений візерунками. У того слуги ледве помітно затремтіли руки, коли відкривали затичку візерункової фляги (Іван Ле, Наливайко, 1957, 135); Різноманітних малюнків було дуже багато, майже не повторювалися заставки і візерункові великі літери (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 177);
// Який має вигляд візерунка. Він нишпорив поглядом по верхів’ях дерев, по візерунковій лінії контурів хмар (Юрій Яновський, I, 1958, 137).
ВІЗЕРУНКОВИЙ
Тлумачення слова