ВІ́ВСИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до овес. — Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Іван Франко, II, 1950, 396).
2. діал. Вівсюг.
ВІ́ВСИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до овес. — Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Іван Франко, II, 1950, 396).
2. діал. Вівсюг.