ВІВСЯ́НИК, а, чол. Хліб, корж із вівсяного борошна. Голодному й вівсяник добрий (Номис, 1864, № 12099); Стара.. винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 71).
ВІВСЯНИК
Тлумачення слова