ВІВЧА́РКА, и, жін. Назва породи собак, яких використовують переважно для охорони отари овець, складів і т. ін. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Величезна вівчарка з розгону стрибала на Василя й збивала його з ніг (Олесь Донченко, VI, 1957, 202).
ВІВЧАРКА
Тлумачення слова