ВІТРУВА́ТИЙ, а, е.
1. Легковажний, непосидющий. Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 86).
2. розм., рідко. Із тріщинами в корі (про дерево).
ВІТРУВАТИЙ
Тлумачення слова
ВІТРУВА́ТИЙ, а, е.
1. Легковажний, непосидющий. Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 86).
2. розм., рідко. Із тріщинами в корі (про дерево).