ВІТРОВИ́Й, а, е.
1. Викликаний вітром. Післяжнивні посіви люпину на піщаних ґрунтах, приорювані весною, запобігають вітровій ерозії ґрунту (Колгоспник України, 1, 1957, 27).
2. Який захищає від вітру. На вітрове скло машини падають перші краплі (Юрій Яновський, II, 1954, 199).