ВІТРЮ́ГА́, и, чол. Збільш. до вітер. Ну й зима — хуртеча та вітрюга. Ні проїхати, ані пройти (Леонід Первомайський, I, 1958, 169); — Чортам та відьмам тут тільки жити… Вітрюга який… (Олесь Гончар, II, 1959, 431).
ВІТРЮГА
Тлумачення слова
ВІТРЮ́ГА́, и, чол. Збільш. до вітер. Ну й зима — хуртеча та вітрюга. Ні проїхати, ані пройти (Леонід Первомайський, I, 1958, 169); — Чортам та відьмам тут тільки жити… Вітрюга який… (Олесь Гончар, II, 1959, 431).