ВІ́СПА, и, жін.
1. Інфекційна хвороба, що супроводиться гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках. Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Панас Мирний, I, 1954, 56); Натуральна віспа — гостра заразна хвороба, яка супроводиться гарячкою і з’явленням на шкірі і слизових оболонках верхніх дихальних шляхів пухирчастого висипу (Підручник дезинфекції, 1953, 85).
2. розм. Шрами на шкірі від цієї хвороби або на місці запобіжного щеплення. Обличчя покрите віспою; * У порівняннях. Земля, як віспою, була подзьобана свіжими вирвами… (Петро Панч, Іду, 1946, 43).