ВІСЬ, осі, жін.
1. Дерев’яний або металевий стрижень, на кінці якого насаджують колеса. Не встиг другий віз недалечко од’їхати, тріснула вісь; колесо обпало, — віз ліг набік (Нечуй-Левицький, III, 1956, 125); По такій дорозі три дні їхатимеш і колесо не спаде, і вісь не трісне (Остап Вишня, I, 1956, 370);
// Стрижень, навколо якого обертаються певні механізми, частини машини тощо. В 1920 р. Уфімцев збудував модель акумулятора у вигляді диска, що обертається на вертикальній осі з шарикопідшипником (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 79).
2. спец. Уявна пряма лінія, яка проходить через середину якого-небудь тіла чи простору. Вже давно встановлено, що і вісь обертання Землі не зберігає незмінно свого положення в просторі (Наука і життя, 8, 1956, 25); Віссю вулиці називається лінія.., що йде по середині вулиці і ділить її на дві частини (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 254).
3. перен. Суть чого-небудь, те основне, навколо чого щось відбувається. Бригадир розпитав, як посувається в районі справа з механізацією, бо, мовляв, у цьому вісь питання (Юрій Яновський, I, 1958, 442); Металургійне виробництво ставало для мене животворною віссю життя (Іван Ле, Право.., 1957, 6).
4. перен. Військово-політичний союз, що укладається імперіалістичними державами з агресивною метою. Нова вісь Вашінгтон — Бонн.