ВІЩУВАННЯ

ВІЩУВА́ННЯ, я, сер. Дія та її результат за значенням віщувати. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хама в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. — Вража дівчино! — каже, — напророкувала мені лихо! (Марко Вовчок, I, 1955, 54); В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування (Ольга Кобилянська, II, 1956, 39); Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам — сонце пекло (Максим Рильський, Троянди.., 1957, 29).