ВІ́РИТИСЯ, иться, недок., безос. Бути певним у правильності, правдивості чого-небудь. Може, там десь.. і лунають сміх людський та голоси, але у се віриться мало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Чомусь не вірилось, щоб Назіра теж була тут (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 238).
ВІРИТИСЯ
Тлумачення слова