ВІРШОПИ́СЕЦЬ, сця, чол., заст. Поет. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Микола Бажан, Роки, 1957, 273); Багато уваги М. С. Возняк приділяє відкриттю імен давніх віршописців (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 41).
ВІРШОПИСЕЦЬ
Тлумачення слова