ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Павло Тичина, III, 1957, 185); Партія затаврувала віроломну зраду Зінов’єва, Каменева і Троцького, які виступили проти ленінського курсу на повстання (Комуніст України, 12, 1966, 58).
ВІРОЛОМНИЙ
Тлумачення слова